Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Конституція України (ст.70) забезпечує право голосу на виборах громадян України, які досягли вісімнадцяти років на день їх проведення. Статтею 103 КУ закріплено, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.
Більш детально розкриває права громадян на виборах спеціальний закон «Про вибори Президента України». Так загальне виборче право означає, що право голосу на виборах Президента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про вибори Президента України» - не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним. Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями.
Рівне виборче право означає, що громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати свій голос у день голосування тільки на одній виборчій дільниці.
Пряме виборче право реалізується тим, громадяни України безпосередньо обирають Президента України.
Участь громадян України у виборах Президента України є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах.
Вибори Президента України є вільними. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.
Голосування на виборах Президента України є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється.
Кожний виборець голосує на виборах Президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про вибори Президента України» виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження може звернутися за захистом свого права до суду в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Оскаржити можна призначення, підготовку і проведення виборів Президента України, рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій та їх членів, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
Слід зауважити, що скарга, може бути подана протягом п'яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності. (Бездіяльністю, що може бути оскаржена, вважається вчиненою в останній день строку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія.)
Виключення становлять порушення, які мали місце до дня голосування, скарга на них може бути подана не пізніше часу закінчення дня, що передує дню початку голосування. Друге виключення стосується самого дня голосування, коли скарга може бути подана до виборчої комісії, яка допустила порушення, не пізніше закінчення голосування, а до виборчої комісії вищого рівня або до суду - не пізніше двадцять четвертої години дня, наступного за днем голосування.
Важливо зазначити, що строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає. Зміна або уточнення вимог скаржника під час розгляду скарги у виборчій комісії або в суді, викликані виявленням обставин, невідомих раніше суб'єкту звернення із скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.
Статтею 95 вказаного закону встановлюється письмова форма скарги, яка повинна містити:
1) назву виборчої комісії або суду, до якої (якого) вона подається;
2) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина України або точну назву та місцезнаходження (офіційну поштову адресу) виборчої комісії чи партії (блоку) - заявника скарги;
3) назву суб'єкта оскарження та його поштову адресу;
5) виклад обставин і зазначення доказів, якими заявник скарги обґрунтовує свої вимоги;
6) чітко сформульовані вимоги;
7) перелік документів і матеріалів, що додаються;
8) зазначення зацікавлених осіб, яких суб'єкт подання скарги вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;
9) підпис заявника скарги (представника юридичної особи - заявника) із зазначенням дати підписання.
До скарги додаються її копії у кількості, яка дорівнює кількості суб'єктів оскарження та зацікавлених осіб, зазначених у скарзі.
Днем подачі скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом розгляду скарги.
Скарга розглядається у дводенний строк з дня її отримання, але щодо порушень, які мали місце до дня голосування, - не пізніше закінчення дня, що передує дню голосування, а щодо порушень, які мали місце в день голосування, - не пізніше ніж за одну годину до закінчення голосування.
Про час і місце розгляду скарги суб'єкт звернення та інші заінтересовані особи можуть повідомлятися рекомендованими телеграмами, факсимільними повідомленнями, засобами електронної пошти. Допускається повідомлення суб'єкта звернення та заінтересованих осіб про час і місце розгляду скарги по телефону з фіксуванням такої дії службовою особою суб'єкта розгляду скарги окремою письмовою довідкою, яка долучається до справи (протоколу).
Кодекс адміністративного судочинства в ст. 173 встановлює особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців.
Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.
Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.
Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Суд при розгляді даного адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця.
Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно.
Як вже зазначалось вище позивачі - за подання позовів про уточнення списку виборців не сплачують судовий збір. Натомість всі інші позови подаються до суду із сплаченим судовим збором в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 73,08 грн.
Також до суду можуть бути оскаржені.
1) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб - за місцезнаходженням відповідного органу, підприємства, установи, закладу, організації, посадової (службової) особи, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 174 Кодексу адміністративного судочинства України. Слід зауважити, що згідно цієї статті також можуть бути оскаржені дії засобів масової інформації, інформаційних агентств, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум.
Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.
2) акти чи дії партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, об'єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції - за місцезнаходженням органу об'єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 175 Кодексу адміністративного судочинства України. Цією статтею передбачено, що виборець може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, що порушують законодавство про вибори, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.
3) рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів у порядку, передбаченому статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, члена виборчої комісії, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
Рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів виборчіх комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені вище, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Слід зауважити, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
Дії кандидатів на пост Президента України, партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, їх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.
Суд розглядає та вирішує адміністративні справи, протягом двох днів з часу закінчення голосування на виборчих дільницях.
Позови, не розглянуті судом протягом визначеного терміну, залишаються без розгляду.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення апеляційної інстанції з виборчих спорів є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо скарги на результати виборів є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
_03_03.png)
